Сванетія. Вересень 2018. Перевали Гуль, Башиль, Семи

Сцена №1. Перше спільне тренування перед виїздом.

- Момент істини. Якшо я зараз згадаю, як в'яжеться булінь, то й все інше значить не забув.

Аладаглар

Я не умер в эту ночь, я дожил до рассвета. На улице светало, и вот-вот должно было взойти солнце. Но взойти ему предстояло в зимнем смоге серого туманного утра.

Норман Мейлер, "Американская мечта" 

Мабуть, у переважної більшості людей Туреччина асоціюється з морем, "all-inclusive", Стамбулом і теплом. У скелелазів цей ряд можна продовжити ще великою кількістю скельних масивів, доступних для лазіння мало не круглий рік. Найпопулярніші - Геюкбаїрі та Олімпос-Чіралі. У туристів є Лікійський шлях. А це знов таки тепло, Середземне море, фрукти, красиві бухти і трохи гір. Але що ми знаємо про турецький альпінізм? А про зимовий турецький альпінізм?

День, ніч і Чорногірський хребет

- Давайте чесно подивимось на всю ту х*йню, шо ми нею займались. А могли два дні пити "ципу" в Квасах.

І знову Мармароси

Знаєте, іноді так стається... шо ти плануєш на травневі яку-небудь Грузію, і шось більш-менш серйозне альпіністське (ну, серйозне - як для свого рівня, ясна річ). І аж раптом розумієш, шо замість цього якогось біса їдеш в поїзді в Карпати, з трьома дівчатами. У двох із них досвіду походів трохи менше, аніж повний нуль, а у третьої з собою три літри коньяку.

Казбек. Лютий 2016

Одразу розпочну з найголовнішого. Адже, за великим рахунком, розповідати більше нема про шо - на Казбек ми не сходили, і окрім епізоду з НП нічого особливого за всі дні на Горі не сталось.

Зізнаватись у своїх косяках завжди важко, але тут треба це зробити, аби застерегти інших людей від повторення наших помилок. Хоч мій скромний блог і читає невелика аудиторія, однак може хтось таки зробить правильні висновки.

Точка неповернення

Для мене Казбек має велике особисте значення. Так склалось, шо з ним так чи інакше пов'язані деякі важливі для мене спогади. Наше з ним знайомство розпочалось три роки тому, коли ми з дружиною вирішили вперше спробувати себе на п'ятитисячнику. Записались на сходження разом з однією українською комерційною групою. Саме сходження відбулось на травневі, але поставився я до нього на диво серйозно і готуватись почав ще з лютого чи березня. Власне, саме з того часу я бігаю майже щодня. Тепер можна сказати, що Казбек розпочав змінювати мене ше до безпосередньої нашої з ним зустрічі...

Говерла - ПІМ на Новорічно-Різдвяні свята

Ше минулої зими хотіли пройти одним махом Чорногору і Мармароси. Однак тоді насипало стільки снігу, шо ми в буквальному сенсі застрягли під ПІМом (йшли з Ділового) і, після кількох днів героїчної боротьби зі снігом по пояс, повернули вниз пити пиво. Цього разу ми озброїлись снігоступами. Щоправда, наразі такої нагальної потреби в них не було: снігу поки що випало не так багато. Менше з тим, хочу сказати велике "дякую!" Ірі та Дімі за те, що позичили їх нам - на деяких ділянках без снігоступів було би вкрай важко, і наш похід напевно затягнувся би ще на якийсь день.