І знову Мармароси

Знаєте, іноді так стається... шо ти плануєш на травневі яку-небудь Грузію, і шось більш-менш серйозне альпіністське (ну, серйозне - як для свого рівня, ясна річ). І аж раптом розумієш, шо замість цього якогось біса їдеш в поїзді в Карпати, з трьома дівчатами. У двох із них досвіду походів трохи менше, аніж повний нуль, а у третьої з собою три літри коньяку.

Мармароси. Січень 2015.

2014-й для мене завершився на Великому Верхові. В переддень Нового року піднявся на нього з Пилипця.

2015-й почався на Мармаросах.

Особисто для мене в тому є шось символічне: так склалось, що в чотирнадцятому багацько було яскравих пригод саме на Боржаві; ну а Мармароси - то нова сторінка, за всі роки блукання Карпатами сюди мене ще й досі не заносило. Тож чим не привід розпочати рік із заповнення такої прогалини?