І знову Мармароси

Знаєте, іноді так стається... шо ти плануєш на травневі яку-небудь Грузію, і шось більш-менш серйозне альпіністське (ну, серйозне - як для свого рівня, ясна річ). І аж раптом розумієш, шо замість цього якогось біса їдеш в поїзді в Карпати, з трьома дівчатами. У двох із них досвіду походів трохи менше, аніж повний нуль, а у третьої з собою три літри коньяку.

Говерла - ПІМ на Новорічно-Різдвяні свята

Ше минулої зими хотіли пройти одним махом Чорногору і Мармароси. Однак тоді насипало стільки снігу, шо ми в буквальному сенсі застрягли під ПІМом (йшли з Ділового) і, після кількох днів героїчної боротьби зі снігом по пояс, повернули вниз пити пиво. Цього разу ми озброїлись снігоступами. Щоправда, наразі такої нагальної потреби в них не було: снігу поки що випало не так багато. Менше з тим, хочу сказати велике "дякую!" Ірі та Дімі за те, що позичили їх нам - на деяких ділянках без снігоступів було би вкрай важко, і наш похід напевно затягнувся би ще на якийсь день.

Мармароси. Січень 2015.

2014-й для мене завершився на Великому Верхові. В переддень Нового року піднявся на нього з Пилипця.

2015-й почався на Мармаросах.

Особисто для мене в тому є шось символічне: так склалось, що в чотирнадцятому багацько було яскравих пригод саме на Боржаві; ну а Мармароси - то нова сторінка, за всі роки блукання Карпатами сюди мене ще й досі не заносило. Тож чим не привід розпочати рік із заповнення такої прогалини?