Аладаглар

Я не умер в эту ночь, я дожил до рассвета. На улице светало, и вот-вот должно было взойти солнце. Но взойти ему предстояло в зимнем смоге серого туманного утра.

Норман Мейлер, "Американская мечта" 

Мабуть, у переважної більшості людей Туреччина асоціюється з морем, "all-inclusive", Стамбулом і теплом. У скелелазів цей ряд можна продовжити ще великою кількістю скельних масивів, доступних для лазіння мало не круглий рік. Найпопулярніші - Геюкбаїрі та Олімпос-Чіралі. У туристів є Лікійський шлях. А це знов таки тепло, Середземне море, фрукти, красиві бухти і трохи гір. Але що ми знаємо про турецький альпінізм? А про зимовий турецький альпінізм?

Казбек. Лютий 2016

Одразу розпочну з найголовнішого. Адже, за великим рахунком, розповідати більше нема про шо - на Казбек ми не сходили, і окрім епізоду з НП нічого особливого за всі дні на Горі не сталось.

Зізнаватись у своїх косяках завжди важко, але тут треба це зробити, аби застерегти інших людей від повторення наших помилок. Хоч мій скромний блог і читає невелика аудиторія, однак може хтось таки зробить правильні висновки.

Точка неповернення

Для мене Казбек має велике особисте значення. Так склалось, шо з ним так чи інакше пов'язані деякі важливі для мене спогади. Наше з ним знайомство розпочалось три роки тому, коли ми з дружиною вирішили вперше спробувати себе на п'ятитисячнику. Записались на сходження разом з однією українською комерційною групою. Саме сходження відбулось на травневі, але поставився я до нього на диво серйозно і готуватись почав ще з лютого чи березня. Власне, саме з того часу я бігаю майже щодня. Тепер можна сказати, що Казбек розпочав змінювати мене ше до безпосередньої нашої з ним зустрічі...

ЗНАЙОМСТВО З СЕРЕДНЬОЮ АЗІЄЮ: АЛА-АРЧА 2015

Текст досить довгий і детальний, тож запасайтесь поп-корном. Не хочеться нічого забути: логістику, ціни, умови проживання і т.д. Хто зна, може кому згодиться в майбутньому.

ПЕРЕД ВІД'ЇЗДОМ

Рішення провести цьогорічний альпвиїзд десь в Середній Азії було досить спонтанним. Остаточно сформувалось воно після появи дешевих авіаквитків: вартість перельоту рейсами МАУ Львів-Київ-Алмати-Київ-Львів складала 150 доларів. Парадокс цінової політики найбільшого національного авіаперевізника полягав у тому, що квитки на рейси Київ-Алмати-Київ коштували 400 доларів... Втім, нас такий абсурд не дуже засмутив, і після спільних зборів в одному з київських пабів було вирішено – Північний Тянь-Шань, Киргизія, Ала-Арча. П’ятеро з семи учасників нашої команди одразу ж взяли квитки, ще двоє вирішили все ж летіти з Києва і приєдналися до нас дещо пізніше.

Замість Криму. Олімпос на травневі.

Нарешті дійшли руки до фоток з нашого травневого виїзду в Туреччину. Власне, самих фотографій не так багато. Менше з тим, на мою думку, цей виїзд вартий невеличкого нарису. Отже.